Подорож у глибину віків

 Роботу під такою назвою презентувала Єлизавета Діденко під час VII Всеукраїнської  історико-краєзнавчої конференції учнівської молоді "Державотворчі процеси в Україні: через віки у ХХІ століття", що проходила 6 - 7 квітня 2022  року у Черкасах. Її учасниками стали майже 150 учасників з усіх областей України. Особливо чисельним було представництво Полтавщини.

Восьмикласниця Єлизавета Діденко представляла розроблений нею під керівництвом учителя історії Оксани Івахненко екскурсійно-туристичний маршрут археологічними пам'ятками Пришибської територіальної громади. 

Заселення  рідного краю розпочалось ще у часи кам’яного віку – найдавнішого періоду в історії людства. Про це свідчать численні експонати у експозиції нашого шкільного музею. Це скам’янілі кістки вимерлих тварин: стегнова кістка мамонта, ріг північного оленя, фрагменти черепа бізона, а отже мисливці на цих тварин могли з’явитись на теренах краю іще у добу кам’яного віку близько 15 тисячоліття до н.е. Саме ці первісні мисливці імовірно й були найдавнішим населенням нашого краю.

Від доби пізнього неоліту і донині збереглись численні курганні поховання, різні  за розмірами та за походженням.  На території села та його околиць загалом відомо майже півтори сотні давніх курганів. Їх велика кількість не випадкова, дослідники пов’язують цей феномен із розміщенням в цих місцях геопатогенної зони – магнітної аномалії. Більшість археологічних пам’яток нашого краю зосереджені саме у межах клиноподібної ділянки. Це переважно курганні поховання різних археологічних культур доби енеоліту-бронзи, коли на думку вчених, зароджуються перші паростки майбутніх найдавніших державних утворень.

Войовничі кочовики-скотарі, носії археологічних культур, що залишили нам ці курганні могильники,  започаткували державотворчі процеси на теренах краю

У 2017 році активісти шкільного музею вперше розробили екскурсійно-туристичний маршрут «Козацькими шляхами Пришибської громади», в основу якого лягли матеріали шкільного музею про історичні місця громади, пов’язані з пам’ятками козацької доби. Досвід його розробки та використання надихнув на роботу над другим туристично-екскурсійним маршрутом археологічними об’єктами Пришибської громади «Подорож у глибину віків».

Цього разу під час роботи над розробкою маршруту були використані матеріали інноваційного проєкту Центру охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради «Віртуальні мандрівки пам’ятками археології та історії Полтавщини» - унікальної онлайн-платформи з інтерактивною мапою пам’яток археології та історико-культурної спадщини Полтавської області.

Серед археологічних пам’яток нашого краю найбільший інтерес  представляє зовні непоказний, невеликий за розмірами курган у східній частині нашого села з назвою Шведська могила (урочище Хресток). Це один з найбільш давніх курганів Полтавщини, доби енеоліту. До того ж з цим місцем пов’язані цікаві перекази та припущення. За усними переказами, на вершині кургану були поховані учасники подій Північної війни початку XVIII ст Наприкінці ХІХ ст. поверх насипу стояв великий дерев’яний хрест,  До революції, в четвер на святій неділі, саме тут проходив тут хресний хід з освяченням води., існують також припущення щодо наявності тут насправді не швецьких, а козацьких поховань, скажімо, козаків Келебердянської сотні Полтавського полку, що виступили під час Північної війни з Іваном Мазепою на боці шведів.

Нині у східній частині Кременчуцького району, в найближчих околицях міста Горішні Плавні, розкинулися велетенські відвали новітніх кар’єрів, які височіють на десятки метрів. Між ними степові кургани Полтавщини виглядають вже не так монументально. Але ще сто років тому саме вони височівши на кілька метрів над степом, панували над горизонтом і викликали захоплення у мандрівників. Своїми велетенським розмірами вони викликали повагу до себе у місцевого населення, що оселялося тут за козацької доби.
               Не дивно що услід за степовими племенами доби енеоліту-бронзи в курганах продовжили ховати своїх небіжчиків й поселенці Нової доби. Таких курганів, з кладовищами ХVІІ-ХХ ст. на їх поверхні, — сотні в Південній частині Полтавщини, найбільше саме в Кременчуцькому та Горішнєплавнівському регіонах. А що найбільш цікаво, вряди-годи надгробками для християнських поховань наших предків кількастолітньої давності ставали тут антропоморфні стели бронзової доби, що місцями вкривали кургани в цій передстеповій зоні Полтавщини.

Один з таких курганів було виявлено біля с. Пришиб, на  південній околиці.  На його поверхні розміщене кладовище ХVІІІ-ХХ ст., на якому поряд з класичними надгробними хрестами над могилками стояла антропоморфна стела: вона мала виділені абриси голови, заглибини, що формували обриси грудей, та, можливо, якісь деталі схожі на зображення рук. Так чи інакше мешканці навколопришибських хуторів, ховаючи одного зі своїх небіжчиків, замість хреста поставили йому стелу бронзової доби у якості надгробка. Таке собі кількатисячолітнє переплетення культур. Це група курганів так званої «Козацької могили»

   Наступна локація туристично-екскурсійного маршруту - курган  «Новоселівська могила». Він датується ІV-І тис. до н.е., епоха енеоліту – раннього залізного віку. Курган знаходиться на північно-східній околиці колишнього села Новоселівка-Шевченкове, поряд із краєм пануючого підвищення плато мису другої тераси лівого берега р. Лизька. Насип у верхній частині та над схилами кургану вкривають близько 50 могил кладовища мешканців колишніх сіл Підусти та Новоселівка-Шевченкове. Для кількох надгробків використані рвані гранітні уламки, можливо,  з кромлеху кургана.

    У 2004 році археологами був досліджений найбільший на Лівобережжі курган Могила Стовбувата  поблизу села Єристівка. На сьогодні одним з найвищих курганів Лівобережжя залишається курган Єристівська Могила в межах села, на його південній околиці, її висота 9,4 м Початок спорудження кургану пов’язують з носіями ямної археологічної культури доби енеоліту. У населенні цієї культури більшість дослідників вбачає племена давніх аріїв (індоєвропейців), що справили вирішальний вплив на формування давніх цивілізацій світу, зокрема на процеси державотворення.

 На полах курганів археологами були виявлені уламки гончарного посуду XIX ст., а також окремі фрагменти ліпних посудин бабинської та зрубної культур. Під час обстежень поряд із курганами виявлені уламки ліпного посуду енеолітичної епохи, доби раннього, середнього і пізнього бронзового віків, що й є підставою для датування комплексу.

Насип входить до переліку найбільших курганів Полтавської області.

Поруч  археологи виявили сліди давнього поселення, що датується раннім і пізнім бронзовим віком, належало носіям катакомбної, зрубної культури, Серед знахідок — значна кількість фрагментів ліпної кухонної і столової кераміки, уламки обрубаних та потрощених кісток тварин, шматки граніту, кварциту тощо. На поселені переважає ліпна кераміка зрубного часу.

У експозиції шкільного  музею представлене  зображення поперечного перерізу кургану, де наочно зображені поховання зрубної, ямної, катакомбної археологічних культур. (назви цих культур вказують на особливості традицій поховань). Саме носії цих культур в різний час залишали своїх померлих у курганах, перетворюючи їх ніби на багатошаровий «пиріг» з похованнями різних історичних епох. На вершині кургану – половецька стела, типова для курганів нашої місцевості. Одна з таких стел, що була волами на возі вивезена з села Єристівка, нині зберігається перед Кременчуцьким краєзнавчим музеєм. Хоча такі стели називали половецькими бабами, насправді вони уособлювали не жіночі фігури, як декому може здатися, а мужніх воїнів-захисників роду. Слово «БабА» у тюркських народів означало – старший, головний, воїн.

Таким чином, можна з впевненістю стверджувати, що на території Пришибської сільської територіальної громади ще в часи раннього та пізнього енеоліту, бронзового віку розселялися давні кочові войовничі  племена, носії різних археологічних культур, які залишили численні курганні могильники.  Ці археологічні пам’ятки є переконливим свідченням появи у них зародків переддержавних утворень.

Розробка та впровадження у практику туристично-екскурсійного маршруту сприятиме розвитку зацікавленості історичним минулим рідного краю та дасть можливість новим поколінням  сучасників успішно розбудувати Українську державу.