Наша перемога на історичному фронті

Нещодавно стали відомі результати нашої участі у другому міжнародному конкурсі молодіжних дослідницьких проектів «Радянське минуле. Переосмислення історії».  Про участь нашої команди та роботу над проектом вже розповідали, коли ми завершували своє дослідження та готувалися надіслати роботу на розгляд журі. Тоді ми дуже сподівалися на перемогу, але не знали, що вдруге станемо переможцями цього конкурсу, посівши одне із семи перших місць!

Наприкінці червня відбулася урочиста церемонія нагородження 27 команд переможців з-поміж понад100 зареєстрованих учасників. Враховуючи реалії сьогодення, з міркувань безпеки вона відбувалася не у Києві, як ми сподівалися, а у онлайн-форматі. Та від того отримані нагороди були не менш цінними, скоріше  - навпаки.

Завершення конкурсу планувалося на 1 березня, однак з початком повномасштабного вторгнення 24 лютого організатори конкурсу змушені були двічі переносити кінцевий термін подання робіт. Попри це майже половина зареєстрованих учасників не змогли завершити роботу над проектами. Ми були у числі тих конкурсантів, хто продовжував роботу над матеріалами дослідження попри завивання сирен повітряних тривог. Про те, щоб відмовитись від участі, не замислювались. Турбувало лише, що через складну ситуацію конкурс може не відбутися. Мотивувало продовжувати роботу те, що команда пройшла шлях від вибору теми до опрацювання джерел, проведення опитування, інтерв’ю, презентації матеріалів дослідження перед мешканцями нашої громади. Залишалося лише осмислити результати нашої роботи. підвести підсумки та оформити конкурсні матеріали.  

До того ж на платформі конкурсу ми бачили, що свої роботи подають учасники з різних куточків України, серед них були навіть команди з тимчасово окупованих на той час територій – Маріуполя, Енергодара, Лисичанська, Мелітополя, Луганщини, Херсонщини … Не всім пощастило завчасно виїхати у безпечне місце з регіонів, де тривають бойові дії. Були роботи з Харкова і Сум, Миколаєва та Чернігова. Тож ми були не у найгіршій ситуації і вирішили з гідністю дійти до завершення. Коли дивишся на  карту – то відчуваєш суміш суму, страху за тих людей, що опинилися у пеклі війни, а разом з тим - гордості та захоплення.

За оцінками журі наша команда отримала 91 бал зі 100 можливих. Від найкращого результату цьогорічного конкурсу нас відділяло менше ніж 3 бали. За 9 з 10 критеріїв оцінювання робіт ми отримали високі оцінки - не нижче 9 балів з 10. Як усі переможці конкурсу, ми отримали можливість самостійно обрати для себе подарунки у книжковому інтернет магазині на суму 5000 грн.  

Та не менш важливішим за нагороди є набутий досвід, незабутні враження, можливість обговорення проблем радянського минулого з мешканцями сіл громади, представниками різних поколінь. Цінною є нагода познайомитись з дослідженнями інших команд-учасниць конкурсу.

Конкурс цього року сприяє (пере)осмисленню не лише радянської епохи, але й наших довоєнних уявлень. Війна загострила сприйняття тоталітарного радянського минулого як одного з джерел нинішнього російського агресивного шовінізму та злочинів проти людяності. Тому чимало команд учасників у своїх дослідженнях намагались проводити історичні паралелі: між нинішньою агресією росії в Україні та радянським вторгненням до Афганістану, між ставленням до людського життя, цінностями у роки Другої світової, та російсько-українською війною.

Водночас, простежується тенденція висвітлення радянського минулого українців як історії боротьби за свою ідентичність (від побутового до політичного та збройного протистояння). Серед досліджень - спроби написання персоніфікованої історії СРСР на прикладі життя однієї людини, що боролась і, нескорена, протистояла тоталітарній машині. Вражаючі факти спротиву окремих людей, сімей дисидентів, що жили поряд, складають вже традиційний для конкурсу краєзнавчий акцент робіт.

Наприклад, наш проект був про двох рідних братів, наших односельців, доля яких склалася абсолютно по-різному!  Ми відшукали їх нащадків та тих, хто знав їх особисто. Розбиралися із суперечливими та неоднозначними свідченнями. Розглядали ці постаті з різних позицій та ракурсів, спиралися не лише на історичні праці, але й використовували все, що було у нашому розпорядженні: фотопортрети братів для складання психологічної характеристики героїв нашого дослідження, зразки почерків для порівняльного графологічного аналізу, карти місцевості, де жили брати у різний час для встановлення пам’ятних місць на території сіл громади та подальшого увічнення їх пам’яті…

Завдяки цьому  історія олюднюється: коли персоналіями досліджень стають близькі, знайомі люди – ті, що зовсім поряд. Таким чином створюється ефект присутності, залученості, емпатійного сприйняття історичних подій.

Загалом захоплює цілеспрямованість і відданість дітей та вчителів, які вже в умовах повномасштабної агресії росії зуміли мобілізуватись, завершити та представити цікаві дослідження у своїх громадах задля (пере)осмислення минулого та початку нового літопису Боротьби та Перемоги України.

Щоразу отримуєш інтелектуальне й емоційне задоволення від ознайомлення з конкурсними проєктами. Переконуюсь, що рішення не піддатись емоціям і не відмовитись від проведення цьогорічного конкурсу в умовах початку повномасштабної російської агресії, було цілком правильним.

З огляду на наші теперішні реалії зайве аргументувати, наскільки критично важливим є завдання нарешті осмислити радянське минуле. Більше того, зосередження на дослідницьких проєктах допомагало його учасникам у найскрутніші перші тижні війни і, так само, стало своєрідною психологічною підтримкою і для мене, коли читаєш ці проєкти.

Варто відзначити високий рівень конкурсних робіт. Мене особливо вразив технічний бік оформлення проєктів - рівень опанування цифрових і дистанційних технологій учасників часом перевищує мій власний.

До сліз розчулювали рефлексії школярів про те, в яких умовах вони завершували проєкти після 24 лютого, висновки, які вони робили, проводячи паралелі між радянським минулим і нашою сучасністю після цієї дати.

Нехай виклики, які поставатимуть у цей непростий час, будуть успішно подолані, швидко та безболісно. Сподіваюсь, що наша робота над проектом допоможе багатьом розібратись з непростими питаннями минулого та впевнено дивитись у наше майбутнє та наближати неминучу й остаточну перемогу над агресором.